Моє рідне Кам'янече

Кожен населений пункт України має свою історію, яка бере початок з праісторичної епохи або пізніших історичних періодів середньовіччя, нового та новітнього часів. В історії окремого міста чи села хронологічно віддзеркалюються всі процеси життя українського народу.

Багату і славну історію має село Кам'янече. В його околицях виявлено археологічні знахідки, які вказують, що тут проживали люди в епохах неоліту. Порівняно з іншими більше зустрічаються знахідки епохи ранньослов'янської черняхівської культури, яка припадає на залізний вік. На території рідного краю схрещувалися шляхи різних завойовників
українських земель — татаро-монгольських ханів, турецьких полчищ, литовських і польських феодалів. Перші згадки про село сягають кінця — XVI початку XVII століття. Стара
назва села — Семиріччя. Вона пов'язана з місцевою річкою Кам'янкою та шістьма її невеличкими притоками. Село засноване як козацький форпост для захисту українських земель від спустошливих набігів турків і татар. Поступово село із захисного форпосту перетворилось на козацький зимівник для постачання січовим козакам продовольства і зброї.

Історія села тісно пов'язана із Коліївщиною. Жителі села брали безпосередню участь у гайдамацькому русі. У 1968 році на околиці села в урочищі «Чала гора» відкрито пам'ятний знак на честь 200-річчя Коліївщини. Після поділів Речі Посполитої у другій половині XVIII століття село Семиріччя у складі інших українських земель опинилось під контролем Російської Імперії. На початкуXIXстоліття село стало військовим поселенням і було перейменоване із Семиріччя в Кам'янече (від назви річки Кам'янки).

У XIX столітті кам'янечани мали зв'язок з чумаками. Через село пролягав чумацький шлях. За розповідями старожилів з містечка Тального (Черкащина) тягнулись лави чумаків на південь.

Складна історична доля випала на плечі кам'янечан у XX столітті. Участь у першій світовій війні (1914-1918 р.р.) коли біля 100 жителів було мобілізовано на війну. Половина з них не повернулась до рідної домівки. У центрі села Кам'янече встановлено пам'ятний знак односельчанам, які загинули на фронтах війни. Не обійшли стороною село військові події 1918-1920-х років. Не оминула участь у кровопролитних боях проти білогвардійської і більшовицької окупації за волю і свободу України. Нечувано страшною за трагічним змістом сторінкою в історичній біографії села став голодомор 1932-1933 років. За уточненими даними тоді загинули 1582 жителі села. Сталінські репресії 30-х років забрали життя біля 30-ти безневинних кам'янечан. У 1992 році на кошти жителів села відкрито пам'ятний знак жертвам голодо­мору і репресій 30-х років. Ареною жорстоких боїв стало село у роки війни з німецькими загарбниками. 1941-1945 роки були роками нелегких випробовувань для нашого народу. На фронти війни мобілізовано 558 жителів села. Не повернулись додому 268. У ніч з 9 на 10 березня 1944 року село звільнено воїнами 78-ї гвардійської стрілецької дивізії 2-го Українського фронту. Напередодні звільнення загинув смертю хоробрих виходець із Кубані, Герой Радянського Союзу старший сержант Михайло Сергійович Лисов, який на чолі розвідувального загону збирав дані про розташування військової техніки і ворожої сили у се­лі Кам'янече. У березні 1945 року при форсуванні річки Одер за героїзм і мужність удостоєний звання Героя Радянського Союзу виходець із села Кам'янече капітан Крамаренко Андрій Макаровим. У 1975 році в центрі села відкрито Меморіальний комплекс на честь односельчан, які загинули в роки війни з німецьким фашизмом. Кам'янечани винесли на своїх плечах тяжкі роки післявоєнної відбудови, своєю невтомною працею вони успішно зміцнювали протягом 50-80 років матеріальну і соціально-культурну інфраструктуру села. У 1966 році в селі відкрито історико-краєзнавчий музей. Експозиційний ма­теріал — наочна історія рідного краю (на жаль, музей в даний час не працює).

Друга половина 90-х років минулого століття пройшла під знаком реоргані­зації колективного господарства ім. Калініна. Новоутворені виробничі підрозділи працюють в сучасних ринкових умовах. У даний час село Кам'янече повністю газифіковане. На території села про­живає більше 1000 жителів. У центрі села розташовані медична амбулаторія, дитячий садок, школа, де навчається — 134 учнів. Місцева виконавча влада має чітку програму подальших соціально- економічних і культурних напрямків розвитку села і намагається успішно втілювати її у життя. Кам'янечани сповнені оптимізму і надії у краще майбу­тнє рідного села, у краще майбутнє незалежної держави.